З першого вересня 2022 року державна будівельна норма вимагає від проєктувальника не лише креслень. У переліку того, що має бути вже на найранішій стадії проєкту, з’явилися інформаційна модель будівлі та хмара точок лазерного сканування. Простіше кажучи, BIM-проєктування перестало бути модним словосполученням і стало рядком у державній нормі.
Більшість джерел у мережі про це не пише – і не тому, що приховує. Причина технічна, і про неї нижче. Спершу про те, що таке BIM і навіщо він тому, хто замовляє проєкт, а не малює його.
Що таке BIM простими словами
Звичайний комплект документації – це набір окремих файлів. План першого поверху, розріз, фасад, схема вентиляції лежать у різних кресленнях. Пересунули стіну на плані – хтось має згадати, що її треба пересунути ще в чотирьох місцях. Не згадав – розбіжність поїде на майданчик.
BIM – це коли замість набору файлів є одна тривимірна модель, у якій кожна стіна, балка, труба й вікно є окремим об’єктом із параметрами: матеріал, розміри, вага, вартість. Креслення з неї не малюють, а отримують: план і розріз – це просто два різні погляди на один і той самий об’єкт.
Практичний наслідок один і дуже конкретний: колізії знаходять у моделі, а не на будівництві. Вентиляційний канал, що проходить крізь балку, коштує кількох годин роботи, поки він у комп’ютері. На майданчику це демонтаж, матеріали й простій бригади.
Що саме змінилося в нормі
Склад проєктної документації в Україні описує ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво». Зміну № 2 до нього затверджено наказом Мінрегіону від 30 грудня 2021 року № 366 і надано чинності з 1 вересня 2022 року.
Ця зміна переписала додаток Г – той, що описує ескізний проєкт, найранішу стадію документації. Формулювання про креслення тепер звучить так: «основні креслення та відповідні креслення в електронному вигляді на основі цифрової тривимірної інформаційної моделі проєктування об’єкта 3D». А до переліку додалися два пункти:
- Інформаційна модель місцевості – за необхідності, і хмара точок сканування – за наявності.
- Інформаційна модель об’єкта будівництва – за необхідності.
Застереження «за необхідності» тут принципове: норма не зобов’язує всіх робити модель. Але вона вперше називає її складовою документації, а не додатком до неї.
Чому в мережі про це тиша
Причина суто технічна. Базовий текст ДБН 2014 року лежить у відкритому доступі окремим PDF, а зміни виходять окремими документами й у базовий текст автоматично не вклеюються. Хто копіює перший-ліпший файл, копіює редакцію восьмирічної давнини – там ні інформаційної моделі, ні пожежної безпеки, ні розрахунку щільності населення, які Зміна № 2 теж додала.
Відрізнити старий текст від чинного просто. У старому кошторисна документація прив’язана до ДСТУ Б Д.1.1-1, а клас наслідків – до ДСТУ-Н Б В.1.2-16. У чинній редакції там кошторисні норми України та ДСТУ 8855. Побачили старі позначення – перед вами текст до вересня 2022 року.
Що ще стоїть за BIM в Україні
| Документ | Що він робить |
|---|---|
| ДСТУ EN ISO 19650-1:2022 і 19650-2:2022 | Національні версії європейських стандартів управління інформацією. Перший – поняття й принципи, другий – робота на етапі створення об’єкта |
| Розпорядження КМУ від 17.02.2021 № 152-р | Концепція впровадження ВІМ-технологій. На етапі 2023–2025 ставила завдання забезпечити пілоти «на рівні не менше ніж 10 відсотків проєктів, що фінансуються за рахунок видатків державного бюджету» |
| ДБН А.2.2-3:2014, Зміна № 2 | Вписала інформаційну модель і хмару точок у склад ескізного проєкту з 01.09.2022 |
| Законопроєкт № 6383 | Має змінити статус моделі з додатка до креслень на офіційну форму проєктної документації |
Законопроєкт № 6383 Верховна Рада підтримала в першому читанні в липні 2022 року, і він готується до другого. Станом на лютий 2026 року профільне міністерство називало його ухвалення ключовим для запуску реформи в галузі, а обов’язковість пропонується вводити поетапно й насамперед для об’єктів, що фінансуються з державного бюджету.
Що це означає для замовника
Поки закон не ухвалено, формат проєкту лишається предметом договору, а не вимоги. Але три речі вже мають практичний сенс.
Питати про формат до підписання. «Ви ведете проєкт у моделі чи в кресленнях» – нормальне запитання на першій зустрічі, і відповідь на нього впливає на те, скільки переробок буде потім.
Розуміти, що модель живе довше за папку. Креслення застарівають з першою ж переробкою. Модель лишається робочою й після введення об’єкта в експлуатацію – за нею рахують ремонти, перепланування й експлуатаційні витрати.
Не плутати BIM із гарною картинкою. Тривимірна візуалізація для реклами й інформаційна модель – різні речі. У першій об’єм порожній, у другій кожен елемент має параметри. Перевірити просто: у моделі можна натиснути на стіну й побачити її товщину, матеріал і площу.
Для галузі, де середній об’єкт проєктують роками, вересень 2022-го – це поворотна точка, яку помітили небагато хто. Норма вперше сказала «інформаційна модель» не в методичці, а в переліку того, що здають замовнику.
Проєктування, авторський нагляд і містобудівна документація
Архітектурне бюро в Києві. Одинадцять років проєктуємо в BIM – від вихідних даних до введення обʼєкта в експлуатацію.
