Епілепсія у котів: причини, симптоми та лікування – 21000.com.ua
Епілепсія — це стан, коли у вашого котика виникають повторювані напади. Не всі господарі знають, що таке судоми, а дарма. Ви ж не хочете бути зненацька захопленими, коли ваш улюблений м’який друг раптом упаде і почне боротися з невидимими ворогами через неконтрольовані імпульси в мозку?
Що таке судоми?
Судоми спричинені шаленою електричною активністю у мозку. Це коли нерви активуються несамовито і без плану. Це непотрібна імпровізація, яка ні до чого доброго,якщо чесно, не призводить. У результаті кіт втрачає свідомість, всі м’язи починають танцювати разом, а кіт, не розбираючи шляху, може слиновиділятися, чхати, плакати чи навіть… ну, ви зрозуміли. Після цього організм якимось чином приходить до тями, але не одразу. Спочатку власники можуть помітити таку собі дезориєнтацію, зміну поведінки, хиткість — це все — постіктальний період. Напади діляться на два типи: генералізовані (або grand mal) та парціальні (фокальні).
Типи епілепсії у кішок
Існують два основні типи епілепсії, що описано нижче:
- Первинна (ідіопатична) епілепсія. Це коли причини так і залишаються незрозумілими. Ніби ніякі аномалії в мозку не видно і на розтині. Може, спадковість? Може, ні. Цей тип епілепсії часто з’являється загадковим чином, якщо чесно. Вона зустрічається у значної частини котів: 30-60% із судомами.
- Вторинна епілепсія. Інакше кажучи, це коли є чітка причина для судом. Це може бути щось іззовні голови, наприклад, проблеми з метаболізмом, або щось безпосередньо в мозку: пухлини, інфекції та інші неприємності. Вторинна епілепсія — це десь половина випадків серед хвостатих пацієнтів. А менінгіоми чи гіпертиреоз годі й згадувати — вони частіше атакують літніх котів.
Діагностика типу епілепсії
А тепер, як виявити, з чим маємо справу? Це трохи завдання із зірочкою.
- По-перше, хороша історія хвороби. Що, де, коли, навіщо? Треба знати походження і характери нападів — це обов’язкова запорука успіху.
- Далі — серйозна діагностика. Аналізи крові та сечі, ЕЕГ, ультразвукове обстеження, КТ чи МРТ, мова йде про ті самі залізні коні ветеринара.
- Коли ж ми маємо виключення (нічого не виявилося), це може бути первинна епілепсія. Якщо ж після всього розслідування лікувальні чари вказують на конкретну причину — це вторинна.
Лікування епілепсії
Отже, що далі? Як лікувати? Хвороба потребує пильної уваги та старанності.
Більшість нападів — не довгі, і в разі коротких незручностей потрібно лише уберегти кота від додаткових травм. Але якщо все затягується надовго (епілептичний статус), швидше до ветеринара! Внутрішньовенні медикаменти, діазепам — так, це те, що може бути призначено. Якщо не зупинити довгі напади, мозок кота може серйозно постраждати.
Первинна епілепсія
Якщо ж у кота діагностовано ідіопатичну епілепсію, потрібен загальний контроль судом за допомогою ліків. Не відразу, але якщо напади часті, доведеться діяти. Яке ж лікування підходить вашому котику — це буде рішенням вашого ветеринара. Регулярні огляди не менш важливі, адже побічні дії можуть робити свої сюрпризи. Найчастіше в хід йде фенобарбітал, але є й інші варіанти.
Вторинна епілепсія
Ті ж самі ліки використовуються й тут, але лікування залежить від причини нападу. Це може бути одночасне лікування якогось захворювання органів або навіть хірургічне втручання.
Спостереження за котом з епілепсією
Дуже важливо вести щоденник нападів, записуючи кожен раз, коли у вашої кішки напад. Реєстрація деталей про час, тривалість, останні події та інші деталі нападу.
Крайно важливо, щоб власник кота вів щоденник нападів. Час, тривалість, обставини, зміни ліків, харчування і стиль життя — усе це краще фіксувати, чи не так? І обов’язково ділитися цими спостереженнями зі своїм ветеринаром раз на декілька місяців, залежно від ситуації.
Чи можна вилікувати котячу епілепсію?
Так, певною мірою. Якщо відома причина і її можна усунути — це один варіант. Якщо ж ні, і маємо ідіопатичну епілепсію, все, що лишається — підтримуюча терапія. Але навіть у цьому разі, різноманітні ліки можуть забезпечити тривалий контроль.
