Навіщо розробники ШІ будують бункери? Щоб відповісти на це питання, достатньо подивитися навколо: ситуація з розвитком штучного інтелекту сьогодні нагадує букваліній кадр з науково-фантастичного фільму, де творці самі починають боятися своїх винаходів. Технологічний прогрес призводить до виникнення нових нейромереж, здатних переписувати коди, створювати музику та навіть спілкуватися як люди, що змушує самих розробників задуматися про безпеку, а не тільки про майбутнє. Відтак, особисті бункери стають популярним способом самозахисту в разі кінця світу.
ШІ лякає не лише користувачів
Ідею виходу штучного інтелекту з-під контролю, здатного знищити людство, раніше сприймали як сюжет кінофільмів на кшталт «Термінатор». Сьогодні це вже реальність для молодих спеціалістів Кремнієвої долини. Молодий дослідник Генрі, один з небагатьох, хто в буквальному сенсі копає землю через страх перед ШІ, виконує роботу не лише на папері, але й взявся за будівництво бункера для своєї сім’ї.
Генрі працює в лабораторії з кібербезпеки, досліджуючи вразливості, які можуть скористуватися розумними системами. Тепер сценарії, які вважали гіпотетичними, стали ближчими до реальності.
Молодий вчений відмовився від романтичних стосунків, живе з ціллю підготуватися до апокаліпсису, викликаного ШІ. Він не відвідує бари і не грає у відеоігри, натомість укріплює стіни своєї схованки.
Кремнієва долина розділилася
Серед розробників ШІ сьогодні з’явилися дві протилежні думки. Один табір вбачає в цьому прогресі відкриття нової ери, коли нейромережі та автоматизація вивільнять людство від буденності, створивши еволюційний стрибок. Інший — вірить, що ШІ може стати останнім винаходом людини. Система з надрозумом може бути не доброзичливою, і цей табір спеціалістів частіше схильний купувати продукти для виживання, будувати бункери та готуватися до автономних умов.
Страх перед технологіями вже виходить за межі теоретичних побоювань й заторкує навіть особисте життя. Біомедик Апурва Срінівасан наочно демонструє, як інтелект втрачає цінність у світі нейромереж. Вона більше не шукає “розумних чоловіків”, надаючи перевагу чарівності, енергії і фізичній привабливості, наголошуючи у соцмережах: «Якщо ти розумний — краще стань сексуальним».
Що відбувається з системою цінностей
Зміщення акцентів може здатися дивним, але є пояснення. Коли інтелектуальні завдання виконує машина, людина знову цінує те, що залишається унікальним — емпатію, тіло, спілкування. З’являється новий архетип — не раціональний гік, а емоційна особистість, здатна пристосуватися.
Таким чином, все більше розробників і науковців починають:
- відмовлятися від класичних кар’єрних цілей
- не прагнути довгострокових фінансових планів
- вкладати гроші в бункери, а не на рахунки
- вчитися зберігати спокій в екстремальних умовах
- закуповувати товари для виживання
Цифри, від яких холоне кров
Згідно даних платформи TruePrepper, 25,8 мільйона американців вже готуються до можливої катастрофи. В самому серці Кремнієвої долини половина підприємців зізнаються, що вже приймають кроки до особистого захисту у разі системного колапсу.
Ринок товарів для виживання з кожним роком зростає на 7% і до 2030 року планується досягнути 2,46 мільярда доларів. Люди роздумують, як вижити без зв’язку, знайти тепло у мороз, уберегти рідних від загрози технологій.
На цьому тлі, нещодавня подія, де вчені з Чиказького університету перевели Годинник Судного дня на 89 секунд до півночі, ще більше підкреслює глобальний ризик самознищення цивілізації. Час, що залишився до “точки неповернення”, скорочується на очах.
Бункер як символ нової епохи
Бункер — не лише фізичний захист, це новий символ втратеної віри в технології, стабільність та навіть в самих себе. Він стає своєрідною новою молитвою в епоху, де бог — це алгоритм, а суд — логіка коду.
І хоча ніхто не знає, чи стане ШІ реальною загрозою, цей страх вже змінив суспільство. Ми стаємо свідками зникнення пенсійних планів, інтелектуальної оцінки та підвищеної покупки ножів, рацій і запасів води.
Що нас чекає?
ШІ може стати найвеличнішим інструментом людства, але, можливо, і його фатальною помилкою. Поки що у нас є лише сценарії, страхи й спроби підготуватися до непередбачуваного. Через десять років усе це може бути просто параноєю. Але можливо, що саме бункер у горах врятує чиєсь життя.
Дійсність така, що паніка вже почалася. Бажання мати «розумний дім» змінилося потребою, щоб цей дім просто вистояв під будь-якими умовами.
