Сенсибілізація: Вплив на організм, причини та методи визначення

Сенсибілізація: коли тіло вчиться відчувати по-іншому

Що таке сенсибілізація простими словами

Сенсибілізація — це, кольорито кажучи, коли наше тіло або психічний стан починає гостріше реагувати на те, що раніше не чіпляло. Замість радіостанційного шуму — ревучи баси, замість легкого вітерця — люта буря. Уявімо, що ви вдихнули пилок. Спершу нічого не відбулося, а потім, бах! — чхаєте наче з гармати. Це і є сенсибілізація, ніби організм пам’ятає подразник та тепер ретельно реагує.

Біологічна суть внутрішніх процесів

Акуратно кажучи, сенсибілізація — це складний біохімічний процес, що зачіпає імунну, нервову системи та навіть емоційний досвід. Наприклад, у випадку з алергією, імунітет тепер бачить нешкідливу речовину як ворога номер один. Він створює антитіла і запускає процеси, що проявляються свербінням, запаленням, або чимось ще.

У царині психології сенсибілізація означає, що мозок навчився сприймати певні подразники — будь то звук, запах чи образ — надто близько до серця. Вони можуть бути як наслідок травми, так і результатом життєвого досвіду.

Типи сенсибілізації: різноманітність проявів

• Імунологічна сенсибілізація — тіло стає чутливим до алергенів: пилок, шерсть, їжа.
• Фізіологічна сенсибілізація — нервова система відповідає більше на біль, світло, температуру.
• Психологічна сенсибілізація — надмірна емоційна відповідь на слова, події, людей.
• Сенсорна сенсибілізація — органи чуття загострюються, наприклад, під час вагітності або стресу.
• Фармакологічна сенсибілізація — посилення ефекту від ліків при частому вживанні.

У кожному випадку наше тіло ніби «вивчає» подразник і реагує сильніше чи швидше.

Що може викликати сенсибілізацію

Деколи сенсибілізація — це природний процес розвитку нервової системи: коли дитина вчиться чути, бачити, відчувати нове. Але буває й набута сенсибілізація, наслідок взаємодії з середовищем. Ось кілька можливих причин:

• регулярний контакт з алергеном або й нібулиною речовиною
• повторні стреси, наче цей світ знову і знову сипле сіль на рани
• досвід минулої травми, що тепер гичить, наче страшний сон
• вічні хронічні захворювання
• коли гормони роблять танець живота
• хімічні речовини або ліки
• перевантаження сенсорів

Це як адаптація, а не «збій системи», хоча буває, що вона доставляє більше клопоту, ніж користі.

Прояви сенсибілізації

Чи варто говорити, що симптоми сенсибілізації залежать від її типу? Ось декілька з них, що частіше інших лягають тінню на наше життя:

• стажований нежить, кашель, висипи, свербіж — класика жанру
• злість на весь світ або тривога через кожну дрібницю
• чутливість до запахів, звуків, яскравих світів, від яких хочеться тікати
• біль, що немає підстав, наче тіло просто обрало вас для розваги
• якщо хтось назвав вас неправильно — ідилія з тріщиною
• хронічна втома або вигорання, коли просто не можеш встати з дивану

Сенсибілізація в медицині: чому це має значення

Для лікаря інформація про сенсибілізацію — це важливий сигнал, без якого він може, образно кажучи, помилитись, лікувавши не те, що потрібно. Перевірка на алергію перед вакцинацією — це, приміром, рятує від анафілактичного шоку. Та навіть у психіатрії сенсибілізація зустрічається часто: посттравматичний стресовий розлад у людей або зайва тривога — мозок запам’ятав небезпеку на підсвідомому рівні.

Чи реально її зменшити?

Так, але це потребує терпіння, часу, натхнення та саморозуміння. Є методи, які допомагають зменшити гостроту або навіть «перевчити» організм реагувати менш болісно:

• дихальні і медитативні техніки, щоб лишити всі неприємності на зазначеному місці
• когнітивно-поведінкова терапія
• поступова десенсибілізація під контролем, що вчить, як співіснувати з вашим особистим чудовиськом
• антигістамінні препарати, що передусім позбавляють фізіологічних проблем
• регуляція сну, харчування, розпорядку дня
• обмеження токсичних подразників, від яких шаленіють і нерви, і тіло

Коротше кажучи, навчитися розпізнавати та вміти зупиняти тригери — ця задача перед нами. Тільки повага до себе та своїх меж може відвернути ваше тіло від завеликої чутливості.

Сенсибілізація як природна частина адаптації

Це слово лякає, малює кару, але насправді лише натякає нам на те, наскільки ця система, що зветься організмом, розумна і вдячна. Вона пізнає, запам’ятовує, реагує. Її іноді можна звинуватити у зайвій чутливості, але саме вона відзначає наші пороги небезпеки. Як флюгер. Треба іншому навчитися їх інакше бачити, ніж просто йти на повідку у сенсибілізації.

Висновок простий: ми змінюємося. І розуміння цього аспекту дозволяє не потопити нас у морі подразників, а навчитися пливти на будь-якій хвилі.