Що таке гепатит: основна інформація, причини та методи лікування

Гепатит: невидимий ворог печінки

Що таке гепатит? Це запальне захворювання печінки, яке може виникати через різні причини, такі як вірусні інфекції, дія токсинів, надмірне вживання алкоголю або аутоімунні процеси. Печінка, будучи центральним органом для багатьох життєво важливих функцій, фільтрує кров, регулює метаболізм і допомагає знешкоджувати токсини. Запалення ж негативно впливає на ці процеси, підриваючи загальне здоров’я організму.

Гепатит буває у двох основних формах: гострій і хронічній. Гостра форма, хоча й інтенсивна, часто триває кілька тижнів чи місяців. Хронічний гепатит, навпаки, здатен зберігати свою активність роками і без належного лікування провокувати цироз чи рак печінки.

Типи гепатиту: від A до E

Сучасна медицина виділяє принаймні п’ять основних типів вірусного гепатиту, позначених літерами A, B, C, D та E. Усі вони мають різні методи передачі, а також перебіг і потенційні наслідки для організму.

1. Гепатит A (HAV). Найчастіше таке захворювання передається фекально-оральним шляхом, здебільшого разом із забрудненою водою або їжею. Це один із найпоширеніших типів у світі. Інкубаційний період варіює від 15 до 50 днів. Типові прояви – втома, нудота, жовтяниця, біль у животі і відсутність апетиту. Гепатит A не схильний переходити в хронічну форму. Вакцинація та базова гігієна є ефективними методами профілактики.
2. Гепатит B (HBV). Заразитися цим типом можна через контакт із зараженою кров’ю, незахищені статеві контакти або під час пологів від матері до дитини. Може бути як легким, так і важким, з проявами у вигляді жовтяниці, болем у печінці та загальною слабкістю. Від 5 до 10% дорослих і до 90% дітей ризикують перейти у хронічну форму. Вакцинація проти HBV – це найкращий захист.
3. Гепатит C (HCV). Представляє загрозу через безсимптомний перебіг на ранніх стадіях, що ускладнює своєчасне виявлення. Передається здебільшого через контакт із зараженою кров’ю, наприклад, під час ін’єкцій, використання медичних інструментів, при татуюванні. 70-85% випадків переходять у хронічну форму. Незважаючи на відсутність вакцини, новітні антивірусні препарати забезпечують високу ефективність терапії.
4. Гепатит D (HDV). Можна заразитися лише при наявності гепатиту B. Комбінація цих інфекцій значно збільшує ризик ускладнень, таких як цироз або печінкова недостатність. Переноситься через кров або інші рідини організму. Профілактика полягає у вакцині від гепатиту B.
5. Гепатит E (HEV). Подібно до HAV, поширюється фекально-оральним шляхом. Поширений у регіонах з низьким рівнем санітарії. Інфекція зазвичай минає самостійно, але може становити високу загрозу для вагітних.

Симптоми гепатиту

Гепатит демонструє різноманітні симптоми, які залежать від його типу, форми (гостра чи хронічна), а також індивідуальних особливостей пацієнта. Найбільш поширені ознаки включають:

• Жовтяницю (пожовтіння шкіри та склер очей)
• Темний колір сечі та світлий кал
• Відчуття втоми та загальна слабкість
• Біль в області печінки (верхня частина живота)
• Відсутність апетиту
• Нудоту та блювання
• Лихоманку (особливо при HAV та HEV)

Хронічна форма гепатиту може довго не видавати жодних ознак, що ускладнює раннє виявлення та лікування захворювання.

Діагностика гепатиту

Діагностування гепатиту базується на використанні різних медичних методів:

• Аналіз крові. Проводиться для виявлення вірусних антигенів, антитіл та перевірки функціонування печінки через показники АЛТ, АСТ, білірубіну.
• УЗД печінки. Це способи оцінити структуру печінки та виявити потенційні пошкодження.
• Біопсія печінки. Необхідна для встановлення ступеня фіброзу чи цирозу у пацієнтів.
• ПЛР-тест. Використовується для виявлення генетичного матеріалу вірусу, його кількості (вірусного навантаження) та генотипу.

Лікування гепатиту

Підхід до лікування залежить від типу вірусу, важкості захворювання та індивідуальних факторів кожного пацієнта.

1. Гепатит A та E. Ці форми потребують здебільшого симптоматичного лікування, включаючи підтримку водно-сольового балансу, дієту і відпочинок.
2. Гепатит B. У гострих випадках переважно застосовується підтримуюча терапія. Для хронічної форми призначаються антивірусні медпрепарати (ентекавір, тенофовір) з метою зниження вірусного навантаження та запобігання ускладненням.
3. Гепатит C. Лікування грунтується на використанні сучасних антивірусних препаратів (DAA), які характеризуються високою ефективністю та мінімальними побічними реакціями. Курс лікування триває зазвичай 8-12 тижнів в залежності від генотипу вірусу.
4. Гепатит D. Лікування ускладнене обмеженою кількістю ефективних препаратів. Іноді застосовується інтерферон-альфа для уповільнення розвитку хвороби.

Профілактика гепатиту

Профілактичні заходи для запобігання зараженню гепатитом передбачають як медичні, так і соціальні методи:

• Вакцинація проти гепатиту A та B
• Додержання правил гігієни, особливо у регіонах із незадовільними санітарними умовами
• Використання лише стерильних медичних інструментів
• Безпека статевих контактів
• Уникнення контактів з чужою кров’ю

Список основних типів гепатиту та їх характеристик:

• ГЕПАТИТ A: фекально-оральний шлях передачі, не переходить у хронічну форму.
• ГЕПАТИТ B: передається через кров та рідини організму, може перейти у хронічну форму.
• ГЕПАТИТ C: передається через кров, висока ймовірність хронізації.
• ГЕПАТИТ D: супутня інфекція гепатиту B, підвищує ризик ускладнень.
• ГЕПАТИТ E: фекально-оральний шлях, небезпечний для вагітних.

Гепатит — це серйозна хвороба, яка може викликати серйозні наслідки для здоров’я, якщо її не діагностувати та не лікувати вчасно. Однак завдяки прогресу в медицині більшість форм гепатиту можна або попередити, або успішно вилікувати. Важливо дотримуватися гігієни, проходити регулярні медичні перевірки та звертати увагу на своє самопочуття. Пам’ятайте, що раннє виявлення гепатиту значно збільшує шанси на повне одужання.

Навігація записів

Що таке запорізька січ

Що таке гіпертонія

Пов’язані новини