Є подарунки, які хочеться обійняти. Є подарунки, які хочеться одразу спробувати. А є такі, після яких у голові вмикається тиша, десь далеко кричить чайка, а ви стоїте з коробкою в руках і думаєте: “Це що… і навіщо?”
Саме так у наше життя приходять непотрібні подарунки. Не стукають, не попереджають, просто з’являються. Хтось отримує десяту кружку з написом “Найкраща людина у світі”, хоча вдома вже можна відкривати невелике кафе. Хтось урочисто розпаковує статуетку лева, яка виглядає так, ніби вона має охороняти не квартиру, а портал в інший вимір. А комусь дарують набір для фондю, хоча максимум, що ця людина готує, це чай і бутерброд на швидку руку.
І найсмішніше, що майже в кожного була така історія. Бо непотрібний подарунок це не рідкість. Це майже святкова традиція. Поряд з олів’є, незручними тостами і фразою “головне не подарунок, а увага”, яку ми всі чомусь починаємо особливо добре розуміти саме в такі моменти.
- Коли усмішка є, а внутрішній голос уже в паніці
- Чому люди взагалі дарують таке
- Фрази, які рятують вас, свято і нервову систему
- Чого краще не говорити, навіть якщо дуже хочеться
- Як пожартувати, але не образити людину
- А якщо подарунок реально… дуже дивний
- Що робити з таким подарунком потім
- Як зробити так, щоб наступного разу не подарували нічого “з характером”
- Чому хороші подарунки все ж існують
Коли усмішка є, а внутрішній голос уже в паніці
Найвідповідальніший момент настає тоді, коли подарунок уже відкрито, дарувальник дивиться на вас із надією, а ваше обличчя намагається не видати весь сюжет майбутнього серіалу під назвою “Я не знаю, куди це поставити”.
У такі секунди головне не дозволити міміці взяти контроль на себе. Бо губи ще мовчать, а очі вже можуть сказати: “Я ціную наші стосунки, але ця річ лякає мене”.
Тому перше правило святкового виживання дуже просте: усміхаємося, дихаємо, дякуємо. Навіть якщо в коробці лежить щось настільки специфічне, що ви не можете зрозуміти, це предмет інтер’єру, кухонний аксесуар чи артефакт із секретної колекції “дивне, але комусь сподобалось”.
Чому люди взагалі дарують таке
Тут важливо бути справедливими. У більшості випадків люди не хотіли вас шокувати. Вони справді старалися. Просто іноді логіка вибору подарунка працює за дуже загадковою схемою.
Приблизно так:
“Вона любить красиві речі. Подарую їй декоративного янгола з підсвіткою”.
“Він серйозний чоловік. Йому точно потрібен сувенірний корабель”.
“Вона казала, що втомлюється. Значить, свічка у формі кактуса точно врятує ситуацію”.
І ось людина йде в магазин, бачить щось яскраве, блискуче, загорнуте в стрічку, і в цей момент здоровий глузд тихо виходить із чату.
Фрази, які рятують вас, свято і нервову систему
Не кожен герой носить плащ. Деякі герої просто вчасно кажуть: “Ого, який оригінальний подарунок”.
Ось кілька фраз, які можуть врятувати ситуацію:
- “Дякую, це дуже несподівано”.
- “Ого, такого в мене ще точно не було”.
- “Дуже креативно, дякую”.
- “Це подарунок із характером”.
- “Тепер у мене є річ, яку точно запам’ятаю”.
Ці фрази прекрасні тим, що вони звучать ввічливо, але не змушують вас брехати на рівні “я мріяв про це все життя”. Бо все ж не варто говорити неправду так натхненно, ніби ви щойно отримали ключі від вілли біля моря, якщо перед вами стоїть декоративна жаба у капелюсі.
Чого краще не говорити, навіть якщо дуже хочеться
Так, у деякі моменти язик буквально свербить. Особливо коли ви дивитеся на подарунок і розумієте, що він не просто непотрібний, а ще й дивний настільки, що хочеться запросити експерта.
Але є речі, які краще залишити при собі:
- “А що це взагалі?”
- “А чому саме мені?”
- “Це жарт?”
- “У мене вже є дві такі штуки, і я не знаю, навіщо мені були перші”.
- “Клас, буде що передарувати”.
Остання фраза взагалі з категорії “натиснути червону кнопку без крайньої потреби”. Теоретично можна. Практично потім доведеться довго пояснювати, що ви “не це мали на увазі”.
Як пожартувати, але не образити людину
Гумор у таких ситуаціях рятує, але він має бути добрим. Треба жартувати не з людини, а з абсурдності моменту. Бо якщо висміяти самого дарувальника, свято може різко перейти з комедії в драму.
Ось кілька безпечних варіантів:
“Ну все, тепер мій дім офіційно став ще загадковішим”.
“Я навіть не знав, що в моєму житті не вистачало саме цього”.
“Це настільки оригінально, що я ще маю хвилину, щоб усвідомити масштаб події”.
“Мій інтер’єр щойно отримав новий рівень складності”.
“Схоже, цей подарунок обрав мене сам”.
Такі фрази допомагають розрядити атмосферу і не образити людину. А ще дають вам шанс виглядати чарівно навіть тоді, коли всередині ви вже шукаєте очима найближчу полицю, куди це можна поставити хоча б тимчасово.
А якщо подарунок реально… дуже дивний
Буває і так. Буває настільки дивно, що навіть котик у квартирі дивиться на подарунок із повагою і легким страхом. У такій ситуації головне не драматизувати.
Бо давайте чесно: непотрібний подарунок це не катастрофа. Це не прорив труби, не зламаний телефон і не повідомлення від начальника у вихідний. Це просто річ, яка вам не дуже потрібна. Таке буває. Люди помиляються. Особливо коли думають, що сувенірна підкова, настільний водоспад або подушка у формі коліна це “прикольно”.
Так, подушка у формі коліна існує. І це ще далеко не межа людської фантазії.
Що робити з таким подарунком потім
Ось тут починається другий акт вистави. Свято минуло. Гості пішли. Салати закінчуються. А дивний подарунок залишився з вами. Стоїть у кутку й виглядає так, ніби вже прописався.
У вас є кілька шляхів:
- залишити, якщо це хоча б смішно;
- сховати, якщо ви поки не готові до таких дизайнерських рішень;
- передати тому, кому це справді підійде;
- продати, якщо річ має шанс знайти нового щасливого власника;
- просто відпустити ситуацію й не мучити себе почуттям провини.
Не кожен подарунок має стати частиною вашої особистої історії. Деякі подарунки приходять у життя лише для того, щоб дати вам кумедну історію на майбутнє. І це теж, між іншим, непогана функція.
Як зробити так, щоб наступного разу не подарували нічого “з характером”
Тут доведеться трохи попрацювати на випередження. Бо якщо кожного року ви героїчно кажете “мені нічого не треба”, доля може сприйняти це як виклик.
Набагато краще іноді підказувати близьким, що вам подобається. Не треба складати каталог на 48 сторінок. Достатньо нормальних людських орієнтирів.
Наприклад:
- “Мені завжди подобаються корисні подарунки”.
- “Я більше радію практичним речам, ніж сувенірам”.
- “Щось для дому, роботи чи відпочинку мені завжди зайде”.
- “Можна щось невелике, але таке, щоб я реально користувався”.
Це значно краще, ніж потім із ввічливою посмішкою приймати черговий предмет, який ви навіть не зможете пояснити друзям, коли вони запитають: “А що це у тебе на полиці?”
Чому хороші подарунки все ж існують
Після всіх цих історій може здатися, що подарунковий світ безнадійний. Але ні. Насправді хороші подарунки існують. Більше того, їх досить багато. Просто для цього треба обирати не за принципом “щось миле й терміново”, а за принципом “щось цікаве, доречне і корисне”.
Бо найкращий подарунок це не той, який голосно кричить “дивись, який я оригінальний”. Найкращий подарунок це той, який людині реально хочеться залишити собі, а не тихенько пересунути в дальню шафу за зимові речі.
І саме тут дуже органічно згадується LoadUp. Бо приємно знати, що є магазини, де роблять ставку не на випадкові дрібнички, приречені жити в шухляді, а на справді цікаві та корисні подарунки. Тобто на речі, які можуть викликати не розгублену усмішку, а нормальне людське “о, клас, це мені реально стане в пригоді”.
Непотрібні подарунки були, є і, будемо чесними, ще довго будуть. Це майже частина культурної програми будь-якого свята. Але реагувати на них можна легко. Без трагедії. Без внутрішнього монологу на 15 хвилин. Без бажання переїхати в інше місто одразу після вручення.
Трохи ввічливості, трохи самоіронії, трохи святкової дипломатії, і все минає значно веселіше. А якщо наступного разу хтось захоче вибрати не просто “щось”, а справді вдалий подарунок, то краще вже нехай це буде річ, яка викликає радість, а не питання.
