Ейджизм: Визначення, причини та вплив на суспільство і роботу

Що таке Ейджизм: як вік диктує умови?

Зустрічалися з терміном “ейджизм”? Це коли вік стає бар’єром у суспільстві, в якому живемо. І так, елемент несвідомої чи усвідомленої дискримінації. Ніхто не застрахований!

Розуміння явища: що ж таке ейджизм?

Ейджизм — це упереджене ставлення до людей на основі їхнього віку. Дискримінація чи стереотипи, які прив’язані до числа років, — картина, що розглядає людину через призму віку. І воно може бути не тільки негативним, а й “позитивним”. Наприклад, молодих вважають новаторами, а старших — мудрими. Але, часто це мислевидалення за шаблонами — неправильно.

Історія вікозалежності: звідки прийшов ейджизм?

• Поява терміна в 1969 році.
• Головний натхненник — доктор Роберт Батлер.
• Спочатку застосовувалося для дискримінації пенсіонерів.
• Еволюція терміна та його використання.

В той час доктор Роберт Батлер вирішив показати суспільству обличчя, яке вік ніколи не мав бачити — дискримінація пенсіонерів. Пізніше ейджизм розширився, охопивши всі вікові категорії.

Приклади ейджизму в реальному житті

1. Відмова у прийнятті на роботу через вік (завеликі чи замалі).
2. Суспільна “кліше”: молодь нічого не знає, старші не впораються з технологіями.
3. Недооцінка життєвого досвіду пенсіонерів.
4. Вимога до молодих “бути зрілими передчасно”.

Ейджизм всюди, де люди прикладають людину на “канон” вікового сприйняття. Роботодавці питають про вік, замість акцентувати на компетентності. Студентів недолюблюють за недостатній досвід, а людям за 50 — не довіряють ігор та соцмереж. Боротьба мислити вузько.

Вплив ейджизму на сучасне суспільство

З перших вражень: ейджизм руйнує! І це не лише емоційне, а й матеріальне. Яким чином? Усе досить справжнє та конкретне:

Фінансові втрати: втрачені можливості

Завдяки ейджизму страждають фінансові можливості. Роботодавці пропускають талановитих через некоректні стереотипи. Як доказ — зниження продуктивності праці. Людина, влада від старших людей рахує їх “непотрібними”. Батьки пенсіонерів, живуть у злиднях, бо суспільство вирішило їх “усунути”.

Ментальне здоров’я: депресія і ейджизм

Коли одержуєте зауваження, що ваш вік — це мінус, виникає певний тиск. На когось менше, на когось більше. Це як індикатор негараздів з ментальним здоров’ям. Депресія, тривога, вигорання — дружні ейджизму.

Боротьба з ейджизмом: коли суспільство зміниться?

Боротьба триває. Але, що ми можемо зробити вже сьогодні? Зрозуміти, займатися саморозвитком, говорити про важливі речі.

Етапи боротьби: від усвідомлення до дії

• Визнання існування проблеми ейджизму. Без цього — нікуди.
• Самодисципліна щодо стереотипів. Це як позбутися поганої звички.
• Громадська активність: проводьте освітні кампанії, аналізуйте новини.

Що можна зробити на особистому рівні?

Навчання — ключ. Озирніться на свої стереотипи. Відкрийте себе новому. Почніть з простого: підтримайте молодих людей, надайте шанси старшим. Вбравши просту дружбу…

Ще й ще раз: ейджизм не зникне сам по собі. Його потрібно знищити разом з суспільнодиктатом.

Заключне слово про ейджизм: чи змінюється світ?

Так, світ змінюється. Поступово. Все ж таки, по краплі вода береже камінь. І ми — люди, для яких справедливість має бути вище за стереотипи.

Коли кожен із нас почне змінювати своє світорозуміння, неймовірні зміни можливі! Ейджизм, кінець кінцем, втратить актуальність. Але перш за все, нереальна зміна відбувається в головах. Саме з цього слід починати.