Тонзиліт: симптоми, причини та методи ефективного лікування захворювання

Тонзиліт: симптоми, причини та методи ефективного лікування захворювання ЖИТТЯ

Тонзиліт: запалення мигдаликів та його особливості

Що таке тонзиліт? Це запалення піднебінних мигдаликів, важливих учасників нашої імунної системи. Вони діють як фільтр, перешкоджаючи бактеріям та вірусам потрапити в наш організм. Захворювання тонзиліт може бути спровоковане як вірусами, так і бактеріями, проявляючись болем у горлі, лихоманкою, важким ковтанням та збільшенням лімфатичних вузлів.

Тонзиліт частіше вражає дітей та підлітків, але не оминає й дорослих. Форми запалення можуть бути гострими, які тривають до двох тижнів, або хронічними, коли прояви повторюються протягом тривалого часу.

Причини виникнення тонзиліту

Причини тонзиліту різноманітні:

  • Віруси: особливо віруси грипу, аденовірус, вірус Епштейна-Барр, риновірус та коронавірус.
  • Бактерії: насамперед Streptococcus pyogenes, відомий як стрептокок групи A, який також викликає стрептококовий фарингіт.

Інфекції передаються повітряно-крапельним шляхом – через кашель, чхання, контакт із зараженими поверхнями, або через тісну взаємодію з інфікованими людьми.

Основні симптоми тонзиліту

Як розпізнати тонзиліт? От ключові симптоми:

  • Сильний біль у горлі, що іноді віддає у вуха.
  • Набряк та почервоніння мигдаликів, з можливими білими або жовтими нальотами.
  • Висока температура, здебільшого між 38°C і 40°C, озноб, головний біль.
  • Збільшені лімфовузли на шиї.
  • Утруднене ковтання, неприємний запах з рота.
  • Загальна втома, слабкість, поганий апетит.
  • У дітей може спостерігатися дратівливість, млявість та відмова від їжі.

Вірусний тонзиліт часто супроводжується нежитем, кашлем та кон’юнктивітом, тоді як бактеріальний додає більше нальотів на мигдаликах і сильніший біль у горлі.

Діагностика захворювання

Для правильного лікування важливо визначити тип інфекції. Ось, що може зробити лікар:

  • Фізичний огляд горла: перегляд стану мигдаликів, нальоту та ступеня їх запалення.
  • Швидкий тест на стрептокок: визначення бактеріальної природи тонзиліту.
  • Посів мазка з горла: точне визначення бактерій та їхньої чутливості до антибіотиків.
  • Загальний аналіз крові: допомагає відрізнити вірусну інфекцію від бактеріальної.
  Каталог: Що це, для чого потрібен та як ефективно ним користуватись?

Методи лікування тонзиліту

Лікування залежить від причин захворювання.

Як лікувати вірусний тонзиліт?

Вірусний тонзиліт не потребує антибіотиків, оскільки вони на віруси не діють. Лікування спрямоване на полегшення симптомів:

  • Полоскання горла сольовими або антисептичними розчинами.
  • Споживання теплої рідини: чай, відвари, бульйон.
  • Льодяники для горла з антисептичними інгредієнтами.
  • Жарознижувальні засоби: парацетамол, ібупрофен при високій температурі.
  • Відпочинок та якісний сон.

Як лікувати бактеріальний тонзиліт?

При бактеріальному тонзиліті лікар призначить антибіотики:

  • Пеніциліни (амоксицилін, ампіцилін): основні препарати для стрептококової інфекції.
  • Цефалоспорини або макроліди (азитроміцин, кларитроміцин): альтернатива при алергії на пеніцилін.

Антибіотики рекомендується приймати повним курсом, зазвичай 7–10 днів, навіть якщо симптоми вщухають раніше. Це попереджує стійкість бактерій та ускладнення.

Можливі ускладнення тонзиліту

Несвоєчасне або неправильне лікування тонзиліту загрожує такими ускладненнями:

  • Перитонзилярний абсцес: скупчення гною біля мигдаликів, потрібен хірургічний дренаж.
  • Ревматична лихоманка: запальне захворювання серця, суглобів та нервової системи.
  • Постстрептококовий гломерулонефрит: ураження нирок після стрептококового тонзиліту.
  • Хронічний тонзиліт: постійне запалення, може вимагати хірургічного видалення мигдаликів.

Профілактика тонзиліту

Щоб знизити ризик тонзиліту, слід дотримуватися певних рекомендацій:

  • Регулярне миття рук: зменшує ризик зараження бактеріями і вірусами.
  • Уникання контактів з хворими: особливо у періоди спалахів інфекцій.
  • Підтримка імунітету: здорове харчування, фізична активність та повноцінний сон.
  • Лікування інших ЛОР-інфекцій: гайморит, фарингіт, отит можуть спровокувати хронічний тонзиліт.
  • Користування окремими засобами особистої гігієни: зменшує ризик передачі інфекцій.

Коли потрібне видалення мигдаликів?

Операцію з видалення мигдаликів (тонзилектомія) можуть рекомендувати у випадках:

  • Частих рецидивів тонзиліту (більше 6 разів на рік).
  • Хронічного запалення мигдаликів.
  • Перитонзилярного абсцесу, що повторюється.
  • Ускладнень дихання або ковтання.

Тонзилектомія проводиться під загальним наркозом і зазвичай не вимагає тривалого відновлення.

Висновок

Тонзиліт – це розповсюджене захворювання, яке викликається вірусами або бактеріями. Воно характеризується болем у горлі, лихоманкою і збільшенням мигдаликів. Своєчасна консультація з лікарем та відповідне лікування дозволяють уникнути ускладнень.

  Франшиза в автоцивілці: що це таке і як вона впливає на страховку?

Профілактика є ключовим фактором у запобіганні хронічного тонзиліту. Дотримання правил гігієни, зміцнення імунітету та своєчасна діагностика і лікування інфекцій суттєво знижують ризик появи цього захворювання.

Оцініть статтю